Аутисти-генії

 

Аутизм (від греч. Autos – сам) – стан психіки, що характеризується переважанням замкнутого внутрішнього життя і активним усуненням від зовнішнього світу. Медицина ще не знайшла повноцінних механіків боротьби з цією недугою. Більш того, аутизм може передаватися через покоління і навіть генетично мутувати. Цікавою особливістю аутизма є надздібність людини концентруватися на одній певній ідеї, темі, меті. Яскравим прикладом аутизму може служити герой фільму «Людина дощу», якого блискуче представив Дастін Хоффман. У історії людства багато знаменитих людей страждалиаутизмом.

ГОСПОДАРІ ДИТЯЧИХ МАРЕНЬ

Ганс Крістіан Андерсен (1805-1875), датський письменник. Світову славу йому принесли казки, де поєднувалися романтика і реалізм, фантазія і гумор, сатира і іронія. «Бридке каченя» і «Русалочка» примушують частіше битися серця навіть дорослих читачів і співпереживати їх героям.

У дитинстві Ганс був незграбним і жінкоподібним хлопчиком, на якого накочувалися неконтрольовані напади гніву. Коли талановитий хлопчик підріс, він вимушений був вести відокремлене життя затворника. Його літературні праці пронизані якнайглибшою тугою.

До плеяди дивних людей належав і англійський дитячий письменник Люіс Керролл (1832-1898), автор «Аліси в країні чудес» і «В Задзеркаллі». Наукові роботи Керролла передбачили деякі ідеї математичної логіки. У його поведінці і звичках ясно читаються ознаки аутизму. Люіс був заїкою, що в ще більшому ступені загострювало його невміння сходитися з людьми. Як і багато інших , він проявляв видатні здібності в математиці.

Серед його друзів було декілька дорослих людей, але він вважав за краще мати справу з дітьми. Деякі англійські історики звинувачують Керролла в хворій пристрасті до дітей, вважаючи, що письменник був в деякій мірі педофілом, але інші стверджують, що Люісу було цікавіше і простіше знаходити спільну мову і теми для бесід з дітьми, ніж з дорослими.

МУЗИКА, РЕНЕСАНС І КІНО

Вольфганг Амадей Моцарт (1756-1791), австрійський композитор, представник віденської класичної школи, музикант унікального дарування, що виявилося в ранньому віці. Якщо десь і доречно вживання слова «геній», то це в його випадку. До 15 років він вже вважався визнаним авторитетом на терені музики. Всі його інтереси знаходилися тільки до цієї області мистецтва. Сучасники описували його як маленьку, дивну і імпульсну людину. Його гумор називали казармовим. Він же відрізнився в написанні непристойних текстів до своїх коротких пісеньок, які наспівували в шинках простолюдини.

Дехто вважає його типовим прикладом людини, страждаючої аутизмом. Але Моцарт чудово відчував себе у вищому товаристві, як і в будь-якому іншому. Проте, є свідоцтва, що ця напасть (аутизм) не пройшла повз генія. Страждаючі від аутизму пацієнти, небайдужі до музики, вельми чутливі до музики Моцарта, а тому медики використовують його музику як лікувальну терапію для хворих.

Якщо Моцарт – геній, то Мікеланджело Буонарроті (1475-1564) – Творець з великої букви. Італійський скульптор, живописець, архітектор, поет. Гідний син Ренесансу. Навіть дилетантам відома скульптура Давида, весь світ захоплюється розписами Сикстинської капели. Але поведінку і манери художника не можна було назвати витонченими, а гігієну він взагалі найчастіше ігнорував, вважаючи за краще присвячувати все свій дорогоцінний час роботі і мистецтву. Не дивлячись на своє багатство, він мало цікавився матеріальними цінностями. Сучасники називали Мікеланджело і надзвичайно дивним, і жахливим. Його ексцентричну поведінку можна пояснити тільки аутизмом. В усякому разі, медики так думають.

Американський кинорежиссер Стенлі Кубрік завжди вважався холоднокровним перфекціоністом. Пригадайте його картини «Механічний апельсин» і «2001: Космічна Одіссея». Деякі сцени він перезнімав по 12-30 разів. Працюючи над фільмом «Сяйво», він замучив Джека Ніколсона і актрису Шеллі Дюваль. У Шеллі від постійних причіпок Кубрика стало випадати волосся.

Аутизм у режисера виявили медики. Він любив тварин, яких у нього була велика кількість, але при цьому славився мізантропом. Стенлі відмінно грав в шахи. Мабуть, аутизм не заважав йому в роботі.

ГЕРОЇ НАУК

Без жодного сумніву, від аутизму страждав великий сербський учений Нікола Тесла. Найбільший винахідник буквально виблискував своїми оригінальними ідеями, які у нього безсовісно крав сам Едісон. Це, мабуть, найбільш ексцентричний феномен серед наших героїв. У Тесли було безліч найрізноманітніших фобій. Він дотримувався добровільного целібату і був дуже чутливий до світла і звуків. А до цифри три (3) він відносився як до священної корови. Тесла виходив з себе, якщо йому пропонували поселитися в кімнаті готелю, номер якої не був кратним трем.

Тесла вважався м'якою і ввічливою людиною, але, коли відстоював свою точку зору в суперечці, ставав огидним і грубим. Замкнутий і нелюдимий, він вів прекрасну дружбу з Марком Твеном. Багато його вчинків і дії можна пояснити аутизмом. З віком його дивності придбали ще яскравіші контури. Тесла відкрито і різко висміював учений світ, а помер він в повній самоті в дешевому готелі, без цента в кишені.

Колега Тесли і не менш значуща в науці фігура – Альберт Ейнштейн. Його заслуги у області фізики і гуманізму недооцінити неможливо. У сучасних джерелах зустрічаються вельми суперечливі твердження, що стосуються його молодих років. Наприклад, деякі стверджують, що Ейнштейн огидно вчився, а математику завжди завалював на іспитах і контрольних, – абсолютна і неприхована брехня. Навпаки, його завжди виділяли ясність мислення і цілеспрямованість.Він в молодості славився замкнутим і скромним хлопчиком. Його дотошнісь в найдрібніших деталях і акуратність в розробці теорії відносності наштовхує на думку, що ученому був властивий синдром Аспергера, характерний для аутизму.

Після смерті другої дружини Ейнштейн став абсолютно байдужий до своєї зовнішності. У столітті обов'язкових формальностей це виглядало викликом всьому цивілізованому суспільству. Особливий шок у публіки викликала його неприборкана шевелюра, вірніше – повна відсутність зачіски. З іншого боку, ті, хто вважає ученого таким, що страждав від аутизму, збиті з пантелику тією обставиною, що Ейнштейн чудово знаходив спільну мову з будь-якими людьми, що не характерний для людей з цією недугою. Так, він байдуже відносився до своєї слави і тих плюсів, які вона обіцяла всякій людині. Проте, не дивлячись на свою ексцентричність, його особливо цінували жінки.

Коли дитині в Україні ставлять діагноз аутизм, часто батьки та оточуючі сприймають це як вирок. Але це зовсім не так. Адже більшість аутистів, попри свою відстороненність від оточуючих, та несприйняття реальних подій, геніальні у тому, що їм подобається. - Це можна пояснити, - каже психолог Марія Сінковець. – Звичайна дитина весь час відволікає свою увагу на різні речі і не може всидіти на місці. А ось дитина-аутист зосереджується на якомусь предметі чи грі і повністю досліджує явище, яке для неї цікаве. Це може бути якась думка, яку розвиває дитина всередині себе, чи якийсь цікавий для неї предмет.
Ссылка на источник: http://vn.20minut.ua/Podii/autistiv-v-usomu-sviti-viznayut-geniyami-10277695.html

          

Коли дитині в Україні ставлять діагноз аутизм, часто батьки та оточуючі сприймають це як вирок. Але це зовсім не так. Адже більшість аутистів, попри свою відстороненність від оточуючих, та несприйняття реальних подій, геніальні у тому, що їм подобається. - Це можна пояснити, - каже психолог Марія Сінковець. – Звичайна дитина весь час відволікає свою увагу на різні речі і не може всидіти на місці. А ось дитина-аутист зосереджується на якомусь предметі чи грі і повністю досліджує явище, яке для неї цікаве. Це може бути якась думка, яку розвиває дитина всередині себе, чи якийсь цікавий для неї предмет.
Ссылка на источник: http://vn.20minut.ua/Podii/autistiv-v-usomu-sviti-viznayut-geniyami-10277695.html

Коли дитині в Україні ставлять діагноз аутизм, часто батьки та оточуючі сприймають це як вирок. Але це зовсім не так. Адже більшість аутистів, попри свою відстороненність від оточуючих, та несприйняття реальних подій, геніальні у тому, що їм подобається. - Це можна пояснити, - каже психолог Марія Сінковець. – Звичайна дитина весь час відволікає свою увагу на різні речі і не може всидіти на місці. А ось дитина-аутист зосереджується на якомусь предметі чи грі і повністю досліджує явище, яке для неї цікаве. Це може бути якась думка, яку розвиває дитина всередині себе, чи якийсь цікавий для неї предмет.
Ссылка на источник: http://vn.20minut.ua/Podii/autistiv-v-usomu-sviti-viznayut-geniyami-10277695.html

Кім Пік - прототип героя відомого фільму «Людина дощу» - визнаний геній з синдромом Савант (окремий випадок аутизму). Здібності Піка вражають уяву. Вже в три роки дивний геній умів миттєво витягувати кубічний корінь і перемножувати тризначні числа з десятковими дробами. У 53 роки він знав напам'ять більше семи тисяч книг, причому особливу слабкість мав до довідників із статистичними таблицями. За обсягом і глибиною своїх пізнань в точних і природничих науках Кім Пік міг заткнути за пояс будь-якого професора

 Темпл Гранден (народилася в 1947 році) - доктор філософії, професор, письменниця, автор книги "Переклад з мови тварин". Найвідоміша після Кіма Піка аутистка у світі. Справою життя Гранден стало полегшення страждань тварин. 90% худоби в США і Канаді перед забоєм проходять через загороди, сконструйовані за порадами Гранден так, що перед смертю тварини не відчувають страху і жаху. Завдяки Гранден, яка в подробицях описала свій стан, світ хворих на аутизм став зрозумілішим здоровим людям

 

Кім Пік - прототип героя відомого фільму «Людина дощу» - визнаний геній з синдромом Савант (окремий випадок аутизму). Здібності Піка вражають уяву. Вже в три роки дивний геній умів миттєво витягувати кубічний корінь і перемножувати тризначні числа з десятковими дробами. У 53 роки він знав напам'ять більше семи тисяч книг, причому особливу слабкість мав до довідників із статистичними таблицями. За обсягом і глибиною своїх пізнань в точних і природничих науках Кім Пік міг заткнути за пояс будь-якого професора
Ссылка на источник: http://vn.20minut.ua/Podii/autistiv-v-usomu-sviti-viznayut-geniyami-10277695.html

Яке місце розвиток дрібної моторики займає у корекційній роботі?

При проведенні лікувально-корекційної роботи з дітьми з порушеннями спілкування важливе значення має розвиток їх загальної та особливо тонкої моторики і підготовки руки до писання. У спеціальному дослідженні було показано, що дітям з аутизмом характерні своєрідні порушення тонкої моторики рук (Р.К. Ульянова, 1992). Дитина не може правильно узяти до рук пензель, олівець, розламати в руках пластилін, але особливі труднощі дитина має при опануванні графічних навиків (Р.К. Ульянова). В даний час розроблені методи підготовки дітей з аутизмом до засвоєння графічних навиків. Ця робота проводиться впродовж двох років. На першому (підготовчому) етапі вирішують наступні основні завдання:

встановлення і підтримка контакту з дітьми;

організація цілеспрямованої поведінки в наочно-практичній і ігровій діяльності;

корекція наявних рухових порушень;

розвиток плавності і ритмічності рухів;

виховання навиків самообслуговування;

розвиток зорово-моторної координації і підготовка руки до писання (Р.К. Ульянова).

Система спеціального навчання графічним навикам аутичної дитини включає:

словесну регуляцію її поведінки;

організацію орієнтувально-дослідницької діяльності;

проведення спеціальних пропедевтичних вправ (Р.К. Ульянова).

Підхід до навчання аутичної дитини ґрунтується на принципі стимуляції і підтримки розвитку підлягаючих зберіганню сторін психіки і переважаючих інтересів. При цьому у жодному випадку не можна пригнічувати або залякувати дитину, необхідно одночасно стимулювати і організовувати її активність, формувати довільну регуляцію поведінки.

Лікування аутизму

        Практично повністю позбавитися від симптомів захворювання не вийде, але якщо докласти максимум зусиль батькам і психологам, то цілком можливо, що придбають навички спілкування і самодопомоги діти-аутисти. Лікування повинно бути своєчасним і всебічним.

Головною його метою повинно бути:

• Знизити напругу в сім’ї.
• Підвищити функціональну незалежність.
• Поліпшити якість життя.

       Будь-яка терапія підбирається для кожної дитини індивідуально. Ті методи, які дають відмінні результати з однією дитиною, можуть зовсім не працювати з іншим. Після використання методик психосоціальної допомоги спостерігаються поліпшення, це говорить про те, що будь-яке лікування краще, ніж його відсутність.

      Є спеціальні програми, які допомагають дитині освоювати навички спілкування, самодопомоги, знаходити робочі навички, зменшують прояви симптомів захворювання. В лікуванні можуть використовуватися наступні методи:

• Трудотерапія.
• Логопедична терапія.
• Структуроване навчання.
• Навчання соціальним навичкам 

                           

      Крім таких програм використовують зазвичай і медикаментозне лікування. Призначають препарати, що знижують тривожність, наприклад антидепресанти, психотропи та інші. Не можна використовувати такі ліки без призначення лікаря.

      Змін повинен зазнати і раціон дитини, необхідно виключити продукти, збудливо впливають на нервову систему. В організм має надходити достатня кількість вітамінів і мінералів.

Дієта. При лікуванні раннього дитячого аутизму основним і найважливішим складовим є без глютеново-казеїнова дієта. Основна її ідея - ПОВНІСТЮ виключити із раціону дитини продукти, що містять казеїн і глютеїн.

Казеїн - молочний білок. Не існує тестів, які точно покажуть необхідність цієї дієти. У цьому випадку кращий тест - перевірка. На протязі трьох тижнів просто не вживайте продукти, що містять казеїн (молоко тварин (можна рослинне - рисове, наприклад), маргарин, якщо він містить молоко, або його композанти, сир, молочні десерти, йогурти, морозиво, та інші продукти, що містять молоко, (тістечка і пироги, булочки, шоколадні батончики, цукерки, шоколад, навіть чорний, і т.д.). Заміняйте молоко рисовим, кокосовим, каштановим або мигдальним).

Якщо на протязі цього часу помітні хоч якісь зміни - треба продовжувати дотримуватись дієти.

Глютеїн - пшеничний білок. Багато продуктів містять саме його (усі злакові - наприклад пшениця, овес, ячмінь).

пшениця, ячмінь, ячна крупа, перлова крупа, жито, овес, полба

хлібобулочні вироби, солодка випічка - шоколадки (як плитки, так і батончики - спробуйте самі робити трюфелі з какао), цукерки

злаки до сніданку і мюслі

піца, пироги і все на основі сиру і масла

все, що продається в магазині без етикетки про склад

продукти, до складу яких входить солод (ячмінь) і амідон

Проба безглютенової дієти дуже складна. Вона вимагає корінних змін у житті. Пробувати дієту треба на 4 місяці. Якщо допомогло - притримуватися і далі, якщо ні - дитина все одно хоч на якийсь час повинна знову отримувати цю дієту.

Продукти, які можна вживати:

1. Більше овочів: кольорова капуста, броколі, стручкова квасоля, кабачки, баклажани, морква, цибуля, огірки, буряк, гриби (небагато), гарбуз, салат, і ін.

2. М'ясо: будь-яке (якщо немає алергії - перевірте, може бути алергія на яловичину, оскільки її протеїни "нагадують" молочні. Обережно з ковбасними виробами, які можуть містити композанти молока); перевіряйте етикетки шинки, ковбас, сосисок і так далі

3. Риба: надавайте перевагу маленькій: сардини. скумбрія, кілька, оселедець

4. Десерт: по-перше, фрукти; банани, виноград (добре для дезінтоксикації), груші, сливи, ананас, абрикоса, і інші свіжі або в компотах. Домашня випічка з рису, гороху, гречки, крохмалю, масла (оливки, волоський горіх, соняшникове, виноградних кісточок, якщо знайдете - пальмовий маргарин або рослинний маргарин), яєць (не можна лише якщо є алергія, а так у випічці вони легко засвоюються), мало цукру, але можна мед, стевію, родзинки і так далі

5. Вода: якомога більше для виведення шлаків, поперемінно м'яку і мінералізовану (див. етикетки по мінералізації), сік: ананасний, абрикосовий, морквяний, апельсиновий і соки червоних ягід можна включати, якщо немає на них реакції

6. Додатки до салату: рослинна олія і трави (кинза і мелений коріандр для детоксикації, цибуля і часник, кріп, петрушка, базилік і т.д.)

7. Сніданок: сухофрукти (родзинки, чорнослив і ін), горіхи, злаки без глютену, яйця, домашня випічка, мед, варення і фруктове пюре без цукру (можна з фруктозою), рисове, кокосове і мигдалеве молоко, хліб без глютену і галети, млинці, оладки і домашні вафлі

8. Полудень: Фрукти, фруктові пюре і компоти, домашня випічка. 

Арттерапія. З дітьми, які страждають на аутизм, проводять Арт - терапію, тобто лікування малюнками, малюванням. Психолог спочатку просить у дитини що-небудь намалювати, потім, якщо він це робить, не настирно просить дитину розповісти про його малюнок. Тим самим аутична дитина залучається у діяльність, розвивається її рухова і мовна активність, і захворювання по - трохи відступає. 

Розвиваючі ігри. Дуже велике значення в житті кожної дитини відіграють ігри. Під час гри із дитиною, яка хвора на аутизм, слід пам’ятати, що їй весь матеріал дається складніше, ніж звичайній дитині. Тому треба давати їй час, щоб подумати.

Ігри. Приклад однієї гри, в яку з дітьми, хворими на аутизм, грається психолог:

Гра Ручки.

Хід гри: група із 3-4 дітей сідає перед психологом. Психолог бере дитину за руку і ритмічно плескає своєю рукою по руці дитини, повторюючи "Рука моя, рука твоя". Якщо дитина опирається, забирає свою руку, тоді психолог продовжує плескати себе чи грати з іншою дитиною. При згоді дитини на контакт з допомогою рук продовжується плескання руки психолога по руці дитини по типу гри Долоньки.

Як відомо, 90 відсотків всієї інформації сприймається зором. Саме тому існує дуже велика кількість розвиваючих мультфільмів.

Серед них:

•Baby Einstein"

•"Right Brain baby"

•"Left Brain baby" та інші

•"Classical baby"

•"Сім’я Чомучок"

•"Природоведення для найменших"

•"Я можу все!"

•"Фізика для найменших" та інші

В більшості цих мультфільмів головні герої - звірі.

У таких фільмах все описується "по - простому про складне".

Крім того, дитина намагається повторювати дії, що виконують герої мультфільмів, намагається повторювати їхні слова.

Дуже допомагає класична музика. Достатньо лише 30 хвилин на день, щоб покращити мислення дитини.

Для дітей існують спеціальні дитячі розвиваючі комп’ютери.

На них діти можуть вивчити Абетку, назви звірів, слова і багато іншого. Біля картинки з’являється назва об’єкту та комп’ютер читає слово. 

Причини і форми прояву аутизму

       Якщо розглядати генетичні аспекти даного захворювання, то вони настільки складні, що часом зовсім не зрозуміло, воно викликано взаємодією декількох генів або це мутація в одному гені.

       Все-таки вчені-генетики виділяють деякі провокуючі фактори, які можуть призвести до того, що на світ з’являється аутист дитина:

1. Літній вік батька.
2. Країна, в якій народився малюк.
3. Маленька вага при народженні.
4. Недолік кисню під час пологів.
5. Недоношеність.
6. Деякі батьки вважають, що на розвиток захворювання можуть вплинути щеплення, але цей факт не доведений. Можливо, це просто збіг термінів вакцинації і прояву захворювання.
7. Вважають, що хлопчики частіше страждають від цього захворювання.
8. Вплив речовин, які викликають вроджені патології, які часто пов’язують з аутизмом.
9. Обтяжуючий вплив можуть надавати: розчинники, важкі метали, феноли, пестициди.
10. Перенесені під час вагітності інфекційні захворювання також можуть спровокувати розвиток аутизму.
11. Паління, вживання наркотичних засобів, алкоголю, як під час вагітності, так і до неї, що веде до пошкодження статевих гамет.

     Діти-аутисти народжуються з різних причин. І, як видно, їх безліч. Передбачити народження малюка з таким відхиленням у психічному розвитку практично неможливо. Тим більше, є ймовірність, що схильність до цього захворювання може і не реалізуватися. Тільки як гарантувати це з 100% упевненістю, ніхто не знає.

 Різні варіанти аутичної поведінки можуть формуватися повторно у дітей з важкими формами порушень мови і слуху. Важливе значення має клінічна диференціація різних форм аутичної поведінки стосовно кожної окремої дитини. Важливість цієї диференціації пояснюється ще і тим, що, як добре відомо, діти з аутичною поведінкою складають групу підвищеного ризику розвитку важкого психічного захворювання - дитячої шизофренії.

К.С. Лебединська та О.С. Нікольський виділяють чотири групи аутичних дітей з різними типами поведінки:

1. Перша група: відрізняється відсутністю мови, полювою поведінкою, майже повним відчуженим від світу, не демонструє вибірковості у контактах з оточуючим. Частина дітей починає говорити у ранньому віці, але потім мовлення поступово або в результаті стресу зникає. Внутрішнє комунікативне мовлення може розвиватися, але виявити його можливо лише після тривало знайомства з дитиною. Спостерігається страх звуків, дотику.

2. Друга група: неприйняття жодних контактів і змін, які не подобаються дитині. Активне прагнення зберегти постійність навколишнього середовища, комунікативних і мовленєвих форм. Мовлення скандоване. Основна проблема - екстремальна вибірковість. Побутові навики засвоюються важко, але міцно. Велика кількість рухових стереотипів. Невербальний інтелект може бути в нормі. Пасивний мовленєвий запас набагато ширший за активний, це проявляється у ситуаціях, коли дитині важливо, щоб її зрозуміли. Дуже чітко проявляються страхи, характер яких залежить від біографії кожної дитини.

Частина аутичних дітей 1 і 2 груп так і не починає говорити, батьки таких дітей, як правило, чують найбільш невтішні прогнози спеціалістів; розвиток дітей повільний, вони часто повертаються на його попередні фази. Для таких дітей найчастіше рекомендують поведінковий підхід (створення безлічі поведінкових стереотипних блоків), пи цьому звернення до особистості дитини, до її внутрішніх резервів залишається невиправдано рідкісним. 

 

  3. Третя група: виглядають дуже товариськими. Ці діти занурені в одну і ту ж справу, багато і добре говорять, але звертаються до абстрактного співрозмовника. Їм не потрібен зворотній контакт, вони різко прагнуть, щоб їх зрозуміли. Мовлення монологічне, словниковий запас багатий, мова являється для них ауто стимуляцією, а не джерелом інформації (при цьому стимулом часто виступає вербальна агресія - люблять говорити про те, що має для них негативне забарвлення). Для цих дітей важливі гострі відчуття, пов’язані із яскравою поведінкою дорослого, тому вони вдаються до провокацій. Такі діти вже можуть поставити собі ціль і добиватися її всіма можливими способами. Але пристосувати свої потреби до обставин, що змінюються, вони не вміють.

4. Четверта група: аутизм у найбільш легкій формі, діти схожі на заторможених, відсталих у психічному розвитку. Чутливі. Мовлення уповільнене. Легше встановлюють контакт очей. Здібності виражаються у менш стереотипній формі. Діти не створюють аутистичного захисту, автостимулюючих форм поведінки. Дуже залежні від емоційного контакту з близькими, від їх підтримки. Етапи розвитку максимально наближені до норми.

Діагностичні критерії

У дітей із раннім дитячим аутизмом IQ у більш, ніж в двох третинах випадків менше від 70. 

Діагностичні критерії:

А. Кількісні порушення в соціальній взаємодії, представлені щонайменше двома ознаками:

1) нездатність адекватно використовувати погляд "очі в очі", вираз обличчя, пози і жести тіла для регулювання соціальної взаємодії;

2) нездатність розвитку стосунків з однолітками з використанням взаємного обміну інтересами, емоціями чи спільною діяльністю;

3) рідко шукає чи використовує підтримку інших людей для заспокоєння чи співчуття в періоди стресу чи (і) заспокоює, співчуває іншим людям, що мають ознаки стресу чи засмучення;

4) відсутність спонтанного пошуку обміну радістю, інтересами чи досягненнями з іншими людьми;

5) відсутність соціально-емоційної взаємності, що проявляється в порушеній реакції на емоції інших, чи відсутності модуляції поведінки у відповідності зі соціальним контекстом; чи слабка інтеграція соціальної та комунікативної поведінки. 

Б. Кількісні порушення в комунікації, що представлені щонайменше однією ознакою:

1) відставання чи повна відсутність мовлення, яке не супроводжується спробами компенсації через використання жестів, міміки, як альтернативної моделі комунікації (якій часто передує відсутність комунікативного гуління);

2) відсутність різноманітної спонтанної уявної чи (в більш ранньому віці) соціальної гри-імітації;

3)  відносна неспроможність ініціювати чи підтримувати розмову;

4)стереотипне чи повторне використання мови чи ідіосинкратичне використання слів чи речень.

В. Обмежені, повторні чи стереотипні види поведінки, інтересів чи діяльності, що представлені щонайменше однією ознакою:

1) активна діяльність за стереотипними чи обмеженими видами інтересів (зацікавлень);

2)явно виражене обов’язкове підтримування специфічного нефункціонального розпорядку та ритуалів;

3) стереотипні та повторні механічні рухи;

4) дії з частинами предметів чи нефункціональними елементами ігрового матеріалу.

Діагностика захворювання

Ранній дитячий аутизм - особлива аномалія психічного розвитку, якій характерні стійкі і своєрідні порушення комунікативної поведінки, емоційного контакту дитини з навколишнім світом і вміння правильно реагувати на зовнішні ситуації. Основна ознаку аутизму, неконтактність дитини, виявляється зазвичай рано, вже на першому році життя, але особливо чітко у віці 2-3 років в період першої вікової кризи. 

Діагностика захворювання 

  

• відмова малюка обіймати матір;
• дитина залишається відгородженою, впізнає небагато ознак соціального контакту та повністю зайнятий неживими предметами;
• мова розвивається із затримками, або взагалі відсутня;
• немовля пізнає сильну потрібність у збереженні та обслуговуванні постійності середи - це сильне нахилення протидіяти змінам і реагує виразними наступами гніву чи гострими турботами, коли дещо замінює звичні для дитини умови;
• інтелектуальний розвиток може бути нормальним, більш швидким, чи повільним та неоднорідним.

Особливо яскраво проявляється у віці 3 - 5 років. Супроводжується страхами, негативом, агресією. Далі гострий період змінюється порушеннями розвитку інтелектуального та особистого.

Дефект у системі, яка відповідає за сприйняття зовнішніх стимулів, змушує дитину загострено реагувати на одні явища зовнішнього світу і майже не помічати інші. Це важка аномалія психічного розвитку дитини, що характеризується в першу чергу порушенням контакту з оточуючими, емоційною холодністю, перверсією інтересів, стереотипністю діяльності. Одною з вирішальних і діагностично важливих ознак захворювання є поява симптомів у віці до 2,5 років. Термін "аутизм" вживається також і в широкому сенсі на позначення крайнього відчуження, уходу в себе.

!!! Ми не можемо говорити про дитячий аутизм, поки стереотипність в поведінці не сполучається з труднощами у становленні емоційного контакту з іншими людьми, зрозуміло, на доступному для дитини рівні, за допомогою доступних йому засобів. 

    Діти Дощу. Скоріш за все усі хоча б раз у житті зіштовхувались з цією назвою. Дощ як символ особливості, а діти дощу - це діти-аутисти. 

    Вперше голосно і на весь світ заговорили про цю проблему після виходу в прокат голлівудського фільму «Людина дощу». Сам термін «аутизм» ще у 1910 році використав швейцарський психіатр Ейген Блейлер в описі симптомів шизофренії. Термін "аутизм" ввів швейцарський психіатр Л.Каннер у 1943 р., лікар вперше дав цілісний опис синдрому, який він визначив як ранній дитячий аутизм (РДА).

     Сьогодні більшість психіатрів вважають аутизм хворобою, пов’язаною із порушенням розвитку мозку. Проте дуже часто люди з аутизмом мають високий інтелектуальний рівень і надзвичайні здібності. Тому деякі знавці стверджують, що це не хвороба, а особливий стан свідомості, коли людина по-іншому сприймає світ. Оскільки кожна особлива дитина особлива по-своєму (одні не розмовляють, інші не йдуть на контакт взагалі чи мають додаткові проблеми з нервовою системою), найчастіше говорять про розлад аутичного спектру.

    У 2008 році ООН визначила 2 квітня Всесвітнім днем поширення інформації про аутизм. На той час статистика свідчила, що кожна сота людина має розлад аутичного спектру. Сьогодні звучить інша цифра – кожна 68-ма людина. А в деяких країнах, таких як Південна Корея – кожна 35-та.